Перегляд вихідного коду сторінки Понятійний апарат (словник термінів)

===== '''Бот''' =====
програма, яка виконує автоматизовані завдання з метою імітації людської діяльності у великих масштабах. 

===== '''Війна нового покоління''' =====
новий підхід до реалізації концепції нетрадиційних бойових дій, пов'язаний з сучасними російськими військово-теоретичними напрацюваннями в галузі ведення воєн XXI століття. Західні експерти припускають, що ця концепція втілює в життя фундаментальні положення так званої доктрини Герасимова. По суті, є одним із різновидів '''гібридної війни'''. Була випробувана в ході протистояння з українськими військами під час анексії Криму. Наріжним каменем війни нового покоління вважають висловлювання Герасимова “Війни вже не оголошуються, а, розпочавшись, йдуть не за звичним нам шаблоном”.

===== '''Гібридна війна''' =====
різновид ескалації конфліктів, властивий для 21 ст., що поєднує застосування державних та недержавних, традиційних і нетрадиційних стратегій, ресурсів, засобів, методів підривної діяльності, механізмів кібервійни з метою досягнення певних політичних цілей.

===== '''Дезінформація''' =====
це неправдива, оманлива, маніпулятивна інформація, створена навмисне заради економічних, політичних або інших вигод. Це один із способів психологічного впливу, який полягає в намірі надати об'єктові такої інформації, що введе його в оману стосовно справжнього стану справ, та створює викривлену реальність. 

===== '''Дискурс (доцільна комунікація)''' =====
— це узагальнення поняття розмови на будь-яку форму спілкування . Дискурс є основною темою в соціальній теорії, За  Мішелем Фуко, дискурс — система мислення, знань або комунікації, яка створює наш світовий досвід. Оскільки контроль над дискурсом означає контроль над тим, як сприймається світ, соціальна теорія часто вивчає дискурс як вікно у владу.  В політології дискурс розглядається як явище, тісно пов’язане з політикою і формуванням політики, із владою та державою, оскільки контроль над дискурсами розуміється як утримання самої реальності (наприклад, якщо держава контролює ЗМІ, вона контролює «правду»). По суті, дискурсу неможливо уникнути, оскільки будь-яке використання мови матиме вплив на індивідуальні перспективи. Іншими словами, обраний дискурс забезпечує словниковий запас, вирази або стиль, необхідні для спілкування. Наприклад, можна використати два помітно відмінні дискурси щодо різних партизанських рухів, описуючи їх як «борців за свободу» або «терористів».

===== '''Інформаційна війна''' =====
—  вплив на населення іншої країни у мирний або військовий час через розповсюдження певної інформації та захист громадян власної країни від такого впливу. Основними об’єктами протистояння у ході інформаційної війни є інформаційний простір, інформаційні ресурси та системи управління, зв’язку, навігації, комп’ютерні мережі, радіоелектронні засоби тощо. Головне завдання: підрив морально-психологічного стану, зміна поведінки та емоційного фону, дезорієнтація та дезінформація, послаблення певних традицій і переконань, залякування власного народу образом ворога, а супротивника – своєю могутністю. 

===== '''Інформаційна гігієна''' =====
комплекс знань і навичок, які мінімізують негативний вплив потоків інформації на психічне та фізичне здоров’я окремої людини, а також на соціальний добробут суспільства. 

'''ІПСО''' — інформаційно-психологічна операція — попередньо сплановані та послідовно реалізовані дії з передачі конкретної інформації та індикаторів до іноземних аудиторій, щоб вплинути на їхні почуття, мотиви, критичне мислення і, зрештою, на діяльність іноземних урядів, організацій, груп чи індивідів.

'''Когнітивні викривлення''' — відхилення у судженнях, яке супроводжується можливою нелогічністю у прийнятті висновків про інших людей і ситуації.  Людина створює свою «суб'єктивну соціальну реальність» на основі власного сприйняття даних зовнішнього світу. Побудована індивідом соціальна реальність, а не реальні зовнішні дані, може диктувати його поведінку в соціальному світі, іноді призводячи до спотворення сприйняття, неточного судження, нелогічної інтерпретації. 

'''Контрпропаганда''' —  це форма комунікації, що складається з методів і повідомлень, які використовуються для протидії '''пропаганді''', задля впливу на дії чи погляди цільової аудиторії. Від пропаганди відрізняється тим, що має захисний характер і реагує на ідентифіковану пропаганду.

'''Критичне мислення''' — науковий тип мислення, який використовується для розв'язання неординарних практичних задач, характеризується усвідомленістю, самостійністю, рефлексивністю, цілеспрямованістю, обґрунтованістю, контрольованістю та самоорганізованістю. Ц система суджень, яка дозволяє аналізувати інформацію таким чином, щоб на її підставі ухвалювати раціональні рішення. Глобально — це здатність відрізняти брехню від істини. 

'''Маніпуляція''' —  вид психологічного впливу, майстерне виконання якого веде до прихованого порушення в іншої людини намірів, що не збігаються з його актуально наявними бажаннями. Іншими словами, людину змушують думати і діяти так, як вигідно маніпулятору. 

'''Медіаграмотність''' — сукупність знань, навичок та умінь, що дозволяють людям аналізувати, критично оцінювати і створювати різноманітні повідомлення для різних типів медіа. Окрім того, медіаграмотність передбачає вміння розуміти й аналізувати, як медіа функціонують у суспільстві та який вплив вони мають. 

'''Наративи'''  — історії, які лягають в основу світогляду людини або суспільства як колективної особистості. Ці розповіді можуть бути представлені через послідовність написаних або вимовлених слів, через нерухомі або рухомі зображення або через будь-яку комбінацію цього. Формальний і літературний процес побудови наративу — нарація — є одним із чотирьох традиційних риторичних способів '''дискурсу''' разом із аргументацією, описом і викладом. Багато додаткових наративних технік, особливо літературних, використовуються для створення та вдосконалення будь-якої історії.

'''Постправда''' — обставини, за яких об'єктивні факти є менш значимими для формування громадської думки, ніж апелювання до емоцій та особистих переконань (Оксфордський словник). За іншим визначенням це притаманна пересічним обивателям вульгаризація фактів, оскільки ці обивателі не мають навичок професійно працювати з інформацією, перевіряти її, аналізувати та відділяти факти від суджень. Якщо особа приправляє факт персональною емоцією, що резонує з емоціями інших, повідомлення перетворюється на вірусне і миттєво шириться соціальними мережами, що схоже на ефект снігової кулі – вона не зупиниться, поки не переб’ється наступними “сніговими кулями”.

'''Політика постправди''' — політичні дії та мислення, «при яких об'єктивні факти є менш впливовими у формуванні громадської думки, ніж заклики до емоцій і особистих переконань». Тобто, це політика, яка спирається на почуття та власні переконання, що насправді не мають під собою реальних підстав (фактів). При цьому об'єктивна істина не фальсифікується чи викликає сумнів, а просто відсувається або «відходить на другий план».

'''Політтехнології''' — це маніпулятції суспільною свідомістю з метою політичної індоктринації населення шляхом підміни понять. У сучасному прояві симбіоз політтехнологій та медіа допомагає формувати сприятливе електоральне поле, продукувати політичні амбіції й ідеї окремого суб’єкта на багатомільйонну авдиторію. Задля досягнення політичних цілей політтехнологи у співпраці з представниками медіа вдаються до розповсюдження маніпулятивних технологій, застосовують елементи пропаганди та не цураються використовувати неприховані інструменти психологічного впливу на авдиторію задля досягнення своїх цілей.

'''Пропаганда''' — форма комунікації, спрямована на поширення в суспільстві світогляду, теорії, твердження, фактів, аргументів, чуток та інших відомостей для впливу на суспільну думку на користь певної спільної справи чи громадської позиції. У широкому розумінні — поширення соціально-політичних, природничо-наукових та інших знань з метою їх втілення у суспільну свідомість; у вузькому розумінні — ідеологічно спрямована діяльність будь-якої партії для формування у конкретних верств населення певних поглядів і уявлень (світогляду).

'''Рефлексивне управління (рефлексивний контроль)''' —  процес, у якому один із опонентів передає іншому основу для прийняття рішень, контролює його рішення, нав’язуючи йому припущення, які змінюють спосіб його дій. Відбувається підміна факторів мотивації супротивника з метою спонукання його до прийняття невигідних рішень. 

'''Троль''' — особа, яка публікує навмисно провокативні чи образливі повідомлення в Інтернеті. Ці повідомлення можуть бути підбурювальними, нещирими, відвертими, не по темі й мають на меті спровокувати інших на демонстрацію емоційних реакцій або маніпулювати сприйняттям інших. 

'''Фактчекінг''' — це перевірка фактів та тверджень на точність і правдивість. Необхідна навичка цифрової грамотності, навичка відповідального громадянина. 

'''Фейк''' — подання фактів у спотвореному вигляді або подання свідомо неправдивої інформації. Це спосіб маніпуляції свідомістю шляхом надання неповної інформації, спотворення контексту, частини інформації з метою підштовхнути аудиторію до дій чи думок, які потрібні маніпулятору.

'''Цільова аудиторія''' — група людей, на яких розраховано певний товар, продукт, художній твір, послугу, '''інформацію'''. Цих людей об’єднують загальні ознаки, наприклад, стать, вік, соціальний статус, політичні вподобання тощо.