<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
	<id>https://ipsology.cherkasyurban.institute/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8_%D0%86%D0%9F%D0%A1%D0%9E</id>
	<title>Економічні наслідки ІПСО - Історія редагувань</title>
	<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://ipsology.cherkasyurban.institute/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8_%D0%86%D0%9F%D0%A1%D0%9E"/>
	<link rel="alternate" type="text/html" href="https://ipsology.cherkasyurban.institute/index.php?title=%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8_%D0%86%D0%9F%D0%A1%D0%9E&amp;action=history"/>
	<updated>2026-10-03T01:03:14Z</updated>
	<subtitle>Історія редагувань цієї сторінки в вікі</subtitle>
	<generator>MediaWiki 1.42.1</generator>
	<entry>
		<id>https://ipsology.cherkasyurban.institute/index.php?title=%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8_%D0%86%D0%9F%D0%A1%D0%9E&amp;diff=121&amp;oldid=prev</id>
		<title>Maryna: Створена сторінка: Чи не найважливіше із завдань ІПсО - призвести до помилкових дій людину або групу. В економічному плані маніпуляції сприяють дестабілізації фінансової стабільності окремих сімей/господарств, а в перспективі — населених пунктів і держави в цілому. Ро...</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://ipsology.cherkasyurban.institute/index.php?title=%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8_%D0%86%D0%9F%D0%A1%D0%9E&amp;diff=121&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2024-09-24T12:01:42Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Створена сторінка: Чи не найважливіше із завдань ІПсО - призвести до помилкових дій людину або групу. В економічному плані маніпуляції сприяють дестабілізації фінансової стабільності окремих сімей/господарств, а в перспективі — населених пунктів і держави в цілому. Ро...&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Нова сторінка&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;Чи не найважливіше із завдань ІПсО - призвести до помилкових дій людину або групу. В економічному плані маніпуляції сприяють дестабілізації фінансової стабільності окремих сімей/господарств, а в перспективі — населених пунктів і держави в цілому. Розглянемо окремі приклади.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 2015 році сама Глава НБУ Валерія Гонтарева [https://24tv.ua/economy/gontareva_radit_ne_skupovuvati_grechku_i_tsukor_n549976 просила українців] не скуповувати продукти, оскільки це створює неприродний попит. Того року курс долара різко [https://index.minfin.com.ua/ua/exchange/archive/nbu/curr/2015-03-13/&amp;amp;#x20;1,5&amp;amp;#x20;грн піднявся зі ставки 21,5 грн] до 24 грн (а “чорний ринок” пропонував 26 грн). Українці в очікуванні дефолту почали масово скуповувати товари “першої потреби”, до яких продавці почали зараховувати навіть ті продукти, котрі такими не були. Неприродне [https://24tv.ua/podorozhchannya_grechki_maye_negativni_naslidki_dlya_inshih_tovariv_n539235 здорожчання гречки] сприяло ланцюговій реакції зі зростання цін на інші злаки попри достатню врожайність культур і запаси. Але, якщо прослідкувати тенденцію до зацікавленості українців у запасах гречки, то стає помітно, що раніше, у грудні 2014 року [https://vp.reactor.cc/post/1784986 ціна на гречку зросла на 22%] …у росії! &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
“Інтерфакс” видавали, до прикладу, інтерв’ю, де розповідалось: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;#039;&amp;#039;“Жительница Балахнинского района Нижегородской области в ажиотаже из-за падения курса рубля потратила четыре пенсии на покупку 320 кг гречневой крупы, а теперь не знает, что с ней делать.”&amp;#039;&amp;#039;  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До речі, після виходу матеріалу місцева влада пообіцяла її у росіянки викупити. Та все ж тенденція скуповування ресурсів як майбутнього обмінного фонду - це наслідок радянщини, коли інфляція була стрімкою, а товари ставали предметом бартеру, замінюючи девальвовані купюри.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В Україні ця тенденція не була поширена, але з часом і з докладанням зусиль медіа, українцям прищеплювали рефлекс скуповування непотрібних товарів, вартість яких на той момент була завищена. Деякі інтернет-ресурси з приводу гречки збирали колекції мемів, оскільки страхи на тему її здорожчання є невичерпними досі. Але головне - не тип товару (хоча приклад з гречкою є виключно абсурдним, оскільки вона потребує тривалого часу і ресурсів для готування, що робить її не найзручнішим продуктом). “Гречкою” у 2023 році став “Німесил” який інтернет-видання [https://tsn.ua/ukrayina/nimesil-is-the-new-grechka-ukrayinci-vibuhnuli-memami-cherez-prodazh-likiv-za-receptom-foto-2298415.html анонсували] як майбутньо недоступний товар, оскільки він “мав би продаватись за рецептом”, отже, потрапляти під дію рішення МОЗ, за яким з 1 квітня 2023 продаж окремих категорій ліків став обмеженим. Ця зміна була анонсована і раніше, проте, завдяки клікбейтним заголовкам, на кшталт “[https://news.finance.ua/ua/z-1-kvitnya-recepturni-liky-prodavatymut-lyshe-za-receptom-poyasnennya-moz З 1 квітня рецептурні ліки продаватимуть лише за рецептом]” (логічно ж!), читачі не перевіряли списки ліків самотужки, а за порадами заангажованих або неосвічених осіб, скуповували все, що на їх думку, могли “заборонити”. Проте, як пояснював МОЗ, на час воєнних дій список ліків був не таким великим, а “Німесил” розшифрували як неантибіотик (отже, він і не мав би бути обмеженим!), а ажіотаж, який [https://zmist.org/articles/bitva-za-nimesil-priyshov-pobachiv-ne-kupiv підхоплювали аптеки], рекомендуючи всім без виключення відвідувачам, придбати “Німесил” - різко впав. Мережі аптек все ж понесли певну відповідальність, адже товар був закуплений з розрахунком на дефіцитність і значне здорожчання, а насправді він швидко перестав ним бути, і тепер аптеки знову рекомендують всім його купувати, адже термін придатності препарату — 3 роки. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Базова шкільна освіта з економіки доступно пояснює суть Закону попиту: це закон, який передбачає, що зі зростанням ціни на товар зменшується кількість товару, яку хоче придбати населення, а зі зменшенням ціни на товар та кількість товару, що купується населенням, зростає. В доповнення існує і Закон пропозиції; це закон, який стверджує, що зі зростанням ціни збільшується кількість товару, які готові виробити виробники, а зі зменшенням ціни на товар, кількість товару, що виробляється виробником, зменшується. Отже, нормальний попит сприяє і стабільному виробництву товару, і стабільній ціні на нього, а аномальна поведінка споживача здатна розхитати навіть досить стабільний ринок. Подібне відбувалось з військовою амуніцією у 2022 році (до зростання цін на яку долучились ріст цін на туристичне і мисливське спорядження, засоби зв’язку, акумулятори, інвертори, батарейки тощо). Отже, щоразу анонс у медіа здорожчання товарів має на меті запуск рефлекторних дій українців, які за логікою ІПсО, повинні негайно придбати увесь наклад товару, навіть за відсутності потреби. доцільності і коштів. Єдина можливість зупинити такі реакції — не ставати їх учасником, залишатись поза межами ажіотажу на товар і зупиняти таку уативність в колі друзів і близьких. Дійсно важливі закупівлі влада анонсуватиме, як було у випадках блекаутів, коли громадянам радили зробити запаси води (питної й побутової - на випадок відсутності подачі), харчових продуктів, що не потребують приготування та батарейок чи інших засобів живлення для стабільного зв’язку. Так було, до прикладу, у вересні 2022 року, коли МОЗ, [https://suspilne.media/281158-jodid-kaliu-koli-i-ak-pravilno-prijmati-pigulki-u-razi-vikidu-radiacii/ реагуючи на ядерні погрози росії], пояснювало захисну дію йодиду калію і комплекс дій на у випадок ядерного вибуху. Реакція українців була миттєвою, і запас препарату в аптеках був швидко вичерпаний, а термін очікування поставок у Черкасах, до прикладу, склав 2 тижні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Попри попередній досвід, деякі видання знову [https://borgexpert.com/news/v-ukraini-prohnozuiut-zrostannia-tsin-na-hrechku анонсують] ймовірне здорожчання гречки…&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Maryna</name></author>
	</entry>
</feed>