Maryna: Створена сторінка: Успішну протидію російським інформаційно-психологічним кампаніям можна спостерігати на прикладах діяльності Центру протидії дезінформації. Так, наприклад, ЦПД звітує [[https://cpd.gov.ua/announcement/posibnyk-z-protydiyi-dezinformacziyi/ Посібник з протидії дезінформації], 2023] пр...

2024-09-30T15:07:55Z

Створена сторінка: Успішну протидію російським інформаційно-психологічним кампаніям можна спостерігати на прикладах діяльності Центру протидії дезінформації. Так, наприклад, ЦПД звітує [[https://cpd.gov.ua/announcement/posibnyk-z-protydiyi-dezinformacziyi/ Посібник з протидії дезінформації], 2023] пр...

Нова сторінка

Успішну протидію російським інформаційно-психологічним кампаніям можна спостерігати на прикладах діяльності Центру протидії дезінформації. Так, наприклад, ЦПД звітує [[https://cpd.gov.ua/announcement/posibnyk-z-protydiyi-dezinformacziyi/ Посібник з протидії дезінформації], 2023] про призупинену операцію росіян із дискредитації України, націлену на іноземну авдиторію. У англомовному відео під назвою “6 причин, чому Україна не має вступати в НАТО”, розповсюдженому приватним Телеграм-каналом “С места событий” в листопаді 2022-го року росіяни намагалися розповсюдити меседж про неправдивий образ України та її громадян, а разом з тим - наратив “Вступ України до НАТО негативно вплине на благоустрій держав-членів Альянсу”. Автором відео зазначався [[wikipedia:European_Security_and_Defence_College|European Security and Defence College]], після офіційного запиту до якого виявилося, що інституція не має відношення до цього контенту. Відео отримало 150 тисяч переглядів, його перепостили 5 ТГ каналів, 290 користувачів зробили репости. Отриману інформацію про неправдивість відео ЦПД повідомив відповідним представництвам у країнах-членах НАТО, аби нівелювати можливий негативний вплив такого контенту. Як наслідок - кампанія була зупинена на початковому етапі і не досягла своєї мети. Тут маємо справу з інформацією, яка ще не встигла отримати масштабне поширення.

Натомість ще один приклад своєчасно зупиненої операції росіян встиг назбирати досить багато реакцій та поширень авдиторії. У грудні 2022 року Телеграм канал Mash (понад 1 млн підписників) опублікував матеріал, яким мав на меті дискредитувати ЗСУ, допомогу Україні НАТО та Міністерство охорони здоров’я України. Основний наратив цього матеріалу - “країни-члени Альянсу поставляють Україні законсервовану кров, що містить ВІЛ, віруси гепатитів та інші віруси, які можуть спричинити поширення епідемії серед українських військовослужбовців [Посібник з протидії дезінформації, 2023]. Як “підтвердження” автори матеріалу використовували зразки документів, які нібито дісталися в розпорядження хакерській групі “Комбатант” і містять підпис міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка та контактні дані Прем’єра Дениса Шмигаля. Цей матеріал переглянули понад 1 млн разів, поширили понад 20 тис. користувачів, публікацію розмістили в себе 250 ТГ каналів. В Україні реагували на поширену інформацію на міжвідомчому рівні. Міністерство охорони здоров’я на своєму офіційному сайті спростувало цей фейк, наголосивши, що за 8 років російської агресії на території Україні наша держава жодного разу не зверталась до західних партнерів за донорською кров’ю. В Україні система донорства, як і свідомість громадян, налагоджена на найвищому рівні, то ж крові та її компонентів вистачає.

Насправді ця кампанія - частина довготривалої стратегічної ІПСО, яка методично нагадує українцям, буцім ми не потрібні Заходу, він використовує нас як розхідник, віддаючи найгірше і шкодячи нашому здоров’ю. Смішний, на перший погляд, спіч екс-першої леді Людмили Янукович про “наколоті апельсини” з Америки, які роздають учасникам “Помаранчевої” революції - лише один із меседжів цієї операції.

Приклади успішної протидії російським ІПСО - Історія редагувань