Економічні наслідки ІПСО
Чи не найважливіше із завдань ІПсО - призвести до помилкових дій людину або групу. В економічному плані маніпуляції сприяють дестабілізації фінансової стабільності окремих сімей/господарств, а в перспективі — населених пунктів і держави в цілому. Розглянемо окремі приклади.
У 2015 році сама Глава НБУ Валерія Гонтарева просила українців не скуповувати продукти, оскільки це створює неприродний попит. Того року курс долара різко піднявся зі ставки 21,5 грн до 24 грн (а “чорний ринок” пропонував 26 грн). Українці в очікуванні дефолту почали масово скуповувати товари “першої потреби”, до яких продавці почали зараховувати навіть ті продукти, котрі такими не були. Неприродне здорожчання гречки сприяло ланцюговій реакції зі зростання цін на інші злаки попри достатню врожайність культур і запаси. Але, якщо прослідкувати тенденцію до зацікавленості українців у запасах гречки, то стає помітно, що раніше, у грудні 2014 року ціна на гречку зросла на 22% …у росії!
“Інтерфакс” видавали, до прикладу, інтерв’ю, де розповідалось:
“Жительница Балахнинского района Нижегородской области в ажиотаже из-за падения курса рубля потратила четыре пенсии на покупку 320 кг гречневой крупы, а теперь не знает, что с ней делать.”
До речі, після виходу матеріалу місцева влада пообіцяла її у росіянки викупити. Та все ж тенденція скуповування ресурсів як майбутнього обмінного фонду - це наслідок радянщини, коли інфляція була стрімкою, а товари ставали предметом бартеру, замінюючи девальвовані купюри.
В Україні ця тенденція не була поширена, але з часом і з докладанням зусиль медіа, українцям прищеплювали рефлекс скуповування непотрібних товарів, вартість яких на той момент була завищена. Деякі інтернет-ресурси з приводу гречки збирали колекції мемів, оскільки страхи на тему її здорожчання є невичерпними досі. Але головне - не тип товару (хоча приклад з гречкою є виключно абсурдним, оскільки вона потребує тривалого часу і ресурсів для готування, що робить її не найзручнішим продуктом). “Гречкою” у 2023 році став “Німесил” який інтернет-видання анонсували як майбутньо недоступний товар, оскільки він “мав би продаватись за рецептом”, отже, потрапляти під дію рішення МОЗ, за яким з 1 квітня 2023 продаж окремих категорій ліків став обмеженим. Ця зміна була анонсована і раніше, проте, завдяки клікбейтним заголовкам, на кшталт “З 1 квітня рецептурні ліки продаватимуть лише за рецептом” (логічно ж!), читачі не перевіряли списки ліків самотужки, а за порадами заангажованих або неосвічених осіб, скуповували все, що на їх думку, могли “заборонити”. Проте, як пояснював МОЗ, на час воєнних дій список ліків був не таким великим, а “Німесил” розшифрували як неантибіотик (отже, він і не мав би бути обмеженим!), а ажіотаж, який підхоплювали аптеки, рекомендуючи всім без виключення відвідувачам, придбати “Німесил” - різко впав. Мережі аптек все ж понесли певну відповідальність, адже товар був закуплений з розрахунком на дефіцитність і значне здорожчання, а насправді він швидко перестав ним бути, і тепер аптеки знову рекомендують всім його купувати, адже термін придатності препарату — 3 роки.
Базова шкільна освіта з економіки доступно пояснює суть Закону попиту: це закон, який передбачає, що зі зростанням ціни на товар зменшується кількість товару, яку хоче придбати населення, а зі зменшенням ціни на товар та кількість товару, що купується населенням, зростає. В доповнення існує і Закон пропозиції; це закон, який стверджує, що зі зростанням ціни збільшується кількість товару, які готові виробити виробники, а зі зменшенням ціни на товар, кількість товару, що виробляється виробником, зменшується. Отже, нормальний попит сприяє і стабільному виробництву товару, і стабільній ціні на нього, а аномальна поведінка споживача здатна розхитати навіть досить стабільний ринок. Подібне відбувалось з військовою амуніцією у 2022 році (до зростання цін на яку долучились ріст цін на туристичне і мисливське спорядження, засоби зв’язку, акумулятори, інвертори, батарейки тощо). Отже, щоразу анонс у медіа здорожчання товарів має на меті запуск рефлекторних дій українців, які за логікою ІПсО, повинні негайно придбати увесь наклад товару, навіть за відсутності потреби. доцільності і коштів. Єдина можливість зупинити такі реакції — не ставати їх учасником, залишатись поза межами ажіотажу на товар і зупиняти таку уативність в колі друзів і близьких. Дійсно важливі закупівлі влада анонсуватиме, як було у випадках блекаутів, коли громадянам радили зробити запаси води (питної й побутової - на випадок відсутності подачі), харчових продуктів, що не потребують приготування та батарейок чи інших засобів живлення для стабільного зв’язку. Так було, до прикладу, у вересні 2022 року, коли МОЗ, реагуючи на ядерні погрози росії, пояснювало захисну дію йодиду калію і комплекс дій на у випадок ядерного вибуху. Реакція українців була миттєвою, і запас препарату в аптеках був швидко вичерпаний, а термін очікування поставок у Черкасах, до прикладу, склав 2 тижні.
Попри попередній досвід, деякі видання знову анонсують ймовірне здорожчання гречки…
