Українські агенти впливу

За останні десятиліття поняття «інформація» міцно увійшло у  наукову та філософську мову. Сам термін «інформація» байдужий до істинності змісту. Інформація може бути правдивою, хибною або відвертою брехнею. Однак щоб бути об’єктивно корисною саме для споживача інформації, така інформація повинна мати певні властивості, наприклад: достовірність – здатність інформації об’єктивно відбивати процеси та явища, що відбуваються в навколишньому світі. Як правило, такою вважається насамперед інформація, яка несе у собі безпомилкові та істинні дані. Цінність інформації для її  отримувача визначається корисністю та здатністю її забезпечити суб’єкта необхідними умовами для досягнення ним поставленої мети. Однак проблема полягає у тому, що об’єкт, який є джерелом інформації (комунікатор), часто не обов’язково зацікавлений донести до відома свого візаві правдиву, корисну останньому інформацію, яка  б відповідала інтересам отримувача інформації. Іноді, навпаки, у такого комунікатора виникає потреба передати саме викривлену, недостовірну інформацію, наприклад, донести таку інформацію, яка б спонукала отримувача інформації діяти в інтересах комунікатора. Щобільше, стосовно певного отримувача інформації можуть бути декілька комунікаторів, інтереси яких відрізняються між собою і від інтересів отримувача інформації і які зацікавлені донести інформацію, яка за суттєвим змістом відрізняється одна від одної. В такому випадку комунікатори здійснюють інформаційні операції, необхідні для нав’язування позиції саме даного комунікатора.