Українські посадовці

У 2022 році Аналітичний центр RAND Corporation аналізував повідомлення про війну в Україні та Росії та їхній вплив на людей. Було зафіксовано, що, на відміну від українських сторінок Офісу президента, Міністерства оборони або Генштабу ЗСУ, російські аналоги публікують у рази менше контенту. При цьому лишається широке поле для тлумачень “офіційних представників”, адже їх заяви дуже рідко містять конкретику, часто суперечать попереднім або одна одній. Українськи спосіб подання інформації принципово різниться.

У сучасному чутливому до ЗМІ світі багато організацій все частіше наймають професіоналів, — речників, які пройшли офіційну підготовку в галузі журналістики, комунікацій, зв'язків з громадськістю та громадських справ у цій ролі, щоб гарантувати, що публічні оголошення робляться найбільш відповідним чином та через найбільш підхожі канали для максимізації впливу сприятливих повідомлень та мінімізації впливу несприятливих повідомлень.

Речники

З початком повномасштабного вторгнення роль речників суттєво зросла. Якщо влада самостійно на місцях оголошувала найважливішу інформацію першого тижня, то надалі залученість очільників структур до інформування населення напряму стрімко спадала. Речники (спікери) інколи щодня інформували про просування тих чи інших родів військ, небезпеку для населення, новини політики союзників тощо. Речниками були призначені як працівники структур, які вони згодом представляли, так і медійно впізнавані люди, котрі мали довіру серед громадян України і світу.

Так, наприклад, Наталія Гуменюк, призначена у 2024 році заступником начальника управління комунікацій Оперативного командування «Південь», українська військовослужбовиця, полковник Державної прикордонної служби України — була Екс-речницею Сил оборони півдня України. На посаді її діяльність була активною, проте, після численних скарг журналістів Генштаб ЗСУ ухвалив рішення таки звільнити Наталію Гуменюк з посади очільниці Центру стратегічних комунікацій Сил оборони півдня. Це сталося після того, як низка українських та закордонних медійників звинуватила Гуменюк у некомпетентності та безпідставному перешкоджанні роботі ЗМІ. Зрозуміло, за таких підстав ефективно протистояти в інфополі неможливо, і такий гравець з протистояння вибуває.

Приклад іншого речника, Романа Вінтоніва (відомого як журналіст “Телебачення Торонто” Майкл Щур) — це про ефективне протистояння пропаганді як до служби в лавах ЗСУ, так і на посаді в Управлінні преси та інформації Міністерства оборони України. “Телебачення Торонто” (923 тисячі користувачів) — успішний комедійно-інформаційний проєкт на YouTube, спрямований на боротьбу з корупцією, пропагандою та розвиток незалежної журналістики. Наразі Роман Вінтонів долучається до ефірів лише кілька разів на рік, проте, канал працює і за участі інших співавторів, регулярно робить багатомільйонні  збори для ЗСУ, тож в цьому випадку посада Вінтоніва у якості речника є менш помітною, а медійний вплив, який він сформував до цього, працює автоматично для залучення аудиторії до актуальних проблем війни.

Альтернативний приклад — Андрій Куліш, нині – прес-офіцер бригади швидкого реагування Національної гвардії і ветеран війни. Андрій Куліш, більш відомий як “Оператор Старський” - автор YouTube-каналу “Operator Starsky 🇺🇦” (403 тисячі користувачів) та каналу “Харитін Старський” (31,3 тисячі користувачів) , веде комунікацію англійською мовою, автор книги “Війна по Вікендах” та циклу відео “Що робити, якщо війна” (записаних з 2021 року), де детально описувались необхідні дії для цивільної підготовки населення в умовах війни, збору аптечок, такмед тощо. Ефіри на каналах часто містять гумор і сатиру, попри серйозність тематики і можливий перегляд іноземними глядачами.

Робота речника полягає в інформаційному супроводі подій із фронту до світових медіа, організації роботи іноземних журналістів в Україні, налагодженні їхньої комунікації з вищим військовим керівництвом. Пресконференції, інтерв’ю, виставки, зйомки, фільми на передовій. Ілля Євлаш, речник Сухопутних сил ЗСУ, розповідав,що на посаді доводиться займатися і репатріацією тіл загиблих журналістів.

Проте, не завжди речники є реальними персонами. Цього року Міністерство закордонних справ України за допомогою технологій штучного інтелекту створило представницю з консульських питань – Вікторію Ші.

Це цифрова особа, яка коментуватиме консульську інформацію для медіа. Коментарі Вікторії Ші з'являтимуться на офіційних ресурсах МЗС України, вебсайті та сторінках у соцмережах, також їх передаватимуть журналістам, повідомили в міністерстві. Тобто, цілком механічна робота з виголошення певної інформації, без надання оціночних суджень та тривалої організаційної підготовки, цілком логічно була автоматизована. Не виключно, що ця тенденція матиме розвиток і в інших міністерствах чи окремих галузях.

Після відновлення АТО українська влада почала створювати інструменти для інформаційного захисту та оборони держави. З 2014 року Спецпідрозділ Нацгвардії та газета "Україна Єдина" поставили собі за мету протистояння російській пропаганді.

Омбусмени

Інші гравці інформаційного поля в Україні — омбудсмени. В Україні посада омбудсмена існує з 1998 року і називається «Уповноважений Верховної Ради України з прав людини». Її з 1998 року й до 27 квітня 2012 обіймала Ніна Карпачова. З 24 квітня 2012 року цю посаду обіймала Валерія Лутковська. З 15 березня 2018 до 31 травня 2022 року на посаді перебувала Людмила Денісова. З 1 липня 2022 року посаду обіймає Дмитро Лубінець. Уповноважений ВРУ з прав людини надає послуги на безоплатній основі і за допомогою може звернутися кожен, хто її потребує. Найчастіше обмудсмен сьогодні інформує і опікується зниклими безвісти, політичними в’язнями, полоненими, викраденими дітьми та членами їх родин. Також омбудсмен інформує український міжнародний простір про порушення прав людини і надає роз’яснення з усіх питань їх захисту. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, об'єднання громадян, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, посадові та службові особи, до яких звернувся Уповноважений, зобов'язані співпрацювати з ним і подавати йому необхідну допомогу.

Тож коли росія оголошує про порушення прав людини, негуманну політику в Україні (зважаючи на те, що 16 вересня 2022 року Росія остаточно вийшла з Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, це стало наслідком виключення Росії зі складу Ради Європи) враховуючи на зусилля, яких докладає Україна до розслідувань, допомоги постраждалим і загалом широку інформаційну політику і потрібний розголос у випадку порушень прав людини, який здійснює Омбудсмен - це звучить жалюгідно. У світлі останніх подій Омбудсмен України звернувся до ООН та Червоного Хреста щодо відео можливого вбитого українця з відрізаною головою. Омбудсмен Дмитро Лубінець фіксує для міжнародної спільноти факти порушень ідей людяності та гуманності.

Омбудсмени також формують дискурс та лексику для обговорення тих чи інших питань та першочергово несуть відповідальність за коректність формулювань та подання інформації в цілому. З цих причин була звільнена омбудсменка Людмила Денісова. Денісова нібито вигадувала моторошні історії про зґвалтування дітей, які вчиняли російські військові на тимчасово окупованих територіях України. Зокрема, основну увагу у матеріалі-розслідування авторка видання "УП" приділяє діяльності спеціальної телефонної лінії уповноваженої з прав людини для надання психологічної допомоги, запущеної у квітні за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та у якій однією з психологів працювала донька омбудсменки Олександра Квітко. Видання дізналося від своїх неназваних джерел у правоохоронних органах, офісі омбудсмена та керівництві "Слуги народу", що контакти жертв, а також "історії злочинів, які Денісова з дочкою озвучували публічно, правоохоронцям ніхто не передавав". А намагання правоохоронців нібито самостійно знайти випадки, які описувала Денісова, виявилися марними, пише "УП". Психологиня Олександра Квітко публікувала історії зі своєї практики, де йдеться про терапію з дорослими й дітьми, які постраждали внаслідок звірств російських окупантів у Бучі, Ірпені, Гостомелі тощо (публікуючи в акаунті, підписаним російською мовою). За даними видання, Денісову щонайменше двічі допитували у прокуратурі як свідка, але "вона так і не змогла назвати джерело своїх даних". Її доньку Олександру Квітко також кілька разів викликали на допит. За даними "УП", психологиня запевняла, що за півтора місяці її гаряча лінія прийняла близько 1040 дзвінків, з яких 450 стосувались зґвалтування дітей. "Однак коли прокурори взяли офіційну виписку, то виявилось, що за весь час на телефон надійшло лише 92 дзвінки", - зауважило видання.

Щодо інших омбудсменів — вони так само зобов’язані надавати достовірну та впорядковану інформацію в галузях освіти (Горбачов Сергій), захисту мови (Тарас Кремінь) та інше.

Офіс Президента України

20 червня 2019 року утворено Офіс Президента України шляхом реорганізації Адміністрації Президента України. Незважаючи на цей указ, інший указ Президента «Про Положення про Адміністрацію Президента України», у якому назва держустанови є незміненою, залишається чинним. Основними завданнями Офісу є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення здійснення Президентом України визначених Конституцією України повноважень.

Оскільки ОП розміщений в Києві на вулиці Банковій, у медіа є популярною формою згадки “Банкова” як коротке найменування ОП.

Серед повноважень, закріплених за ОП, зокрема, визначено, що ОП  здійснює експертний аналіз політичних, економічних, соціальних, гуманітарних та інших процесів, що відбуваються в Україні і світі, готує за його результатами для подання на розгляд Президентові України пропозиції з питань формування та реалізації внутрішньої і зовнішньої політики держави, спрямованої на забезпечення додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, державного суверенітету, територіальної цілісності України; здійснює моніторинг інформаційного простору України, створює умови для доступу громадськості до інформації про діяльність Президента України, Офісу, забезпечує оперативне надання інформації про діяльність Президента України, Офісу засобам масової інформації, забезпечує роботу Офіційного інтернет-представництва Президента України, розміщує на його вебсайті укази і розпорядження Президента України, а також іншу інформацію про діяльність Президента України, Офісу. Також ОП забезпечує в установленому порядку доступ до публічної інформації, розгляд, опрацювання, облік, систематизацію, аналізування та надання відповідей на запити на інформацію, що надходять до Президента України та Офісу, консультацій під час оформлення запитів.

Станом на зараз, ОП — це джерело офіційної інформації та платформа для збереження публічних звернень Президента України, джерело офіційних фото- та відеоматеріалів, спосіб спрощеної взаємодії між громадянами шляхом прийняття особистих звернень та опублікування петицій до Президента України.

Тож станом на зараз ОП є одним з офіційних джерел інформування українців. Сам факт наявності діючої Адміністрації Президента (Офіс Президента є його різновидом), щоденний зв’язок з громадянами України, можливість подавати і одразу бачити оприлюдненими петиції дуже сильно спростовують російський наратив про “диктатуру Зеленського”, який просуває росія, як і окремі міфи щодо “втечі Зеленського в Польщу в перші дні війни”.

Сьогодні українці більше звертають увагу на персоналій-очільників ОП і склад адміністрації загалом, адже діяльність багатьох керівників ОП була неодноразово дискредитована. Такі події суттєво дискредитують всю установу і Президента в цілому, і, на жаль, стають зручною мішенню для дій пропаганди. Також в розділі “Очищення влади” можна побачити Перелік посад та осіб, щодо яких проводиться перевірка. Це грає на користь репутації України на міжнародній арені, адже, враховуючи кількість політичних діячів, не можна гарантувати бездоганність їх репутації, але факт проведення перевірок і притягнення до відповідальності свідчить про демократичну спрямованість політикуму в цілому.

Служба Безпеки України

Потужним гравцем на полі контрпропаганди є Служба безпеки України. Зокрема, в розділах сайту можна побачити окремі напрацювання за напрямками “Антифейк”, “Антитерор”, “Кібербезпека”. По завершенню операцій, СБУ публікує новини у відповідних розділах, що дозволяє оцінити не тільки масштаби інформаційної війни, а й зафіксувати локальні перемоги на різних напрямах протистояння. Варто зауважити, що на рівні максимально закритої державної структури помітною є сучасність подачі інформації, максимальна взаємодія у месенджерах та соцмережах, і навіть сформульована “місія” — наратив, введений соцмережами задля пояснення глобальних цілей діяльності. У розділі Корисна інформація можна отримати рекомендації для громадян з приводу сприяння обороні України, в тому числі, інформаційній.

Головне управління розвідки

Інший супергравець на захисті України - ГУР та зокрема його очільник Кирило Буданов. Любителі конспірології ще з часів створення установи звертають увагу на емблему розвідників - сову (проти російської емблеми розвідників — кажана, яким в природі харчуються сови). Хоча оновлена емблема 2016 року отримала несхвалення українських геральдистів, а самі розвідники вподобали зміни, в РФ почалася істерика з-за нової емблеми військової розвідки України з совою, яка пронизує мечем територію Росії, в соціальних мережах вказали на інший показовий герб, котрий належить контррозвiдцi Служби безпеки України (СБУ). На ній зображений орел, який лапами душить двоголову змію в короні. На думку росіян, змія в лапах орла неймовірно схожа на двоголового орла, зображеного на гербі РФ.  Тож для спецслужб протистояння починається з точки їх створення, а зброєю може стати навіть графічний символ.

ГУР також виступає офіційним джерелом даних, проте, їх суть та кількість є значно менш популістською. Проте, політикою спецслужби в інфовійні сьогодні визначено специфічний формат подачі інформації — на відміну від СБУ, речників, омбудсменів тощо, ГУР часто презентує новини з певним емоційним забарвленням, а іноді — у гумористичному форматі, від іронії до сарказму у формулюванні. Досить іронійно можна сприймати і розділ “Тести” на сайті ГУР, де відвідувачам пропонується ознайомитись та завантажити Тестові методики призначені для дослідження рівня розвитку інтелектуальних здібностей особистості.

Окремим важливим методом контрпропанагди від ГУР є висвітлення публічно зрадників та ворогів України. Тобто, держструктура чітко фіксує це для світу і таким чином надалі ці діячі не можуть позиціонувати себе як українці або вводити міжнародну спільноту в оману щодо проукраїнської (або ліберально-російської позиції).

З початку повномасштабного вторгнення високим рівнем довіри користується начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України, генерал-лейтенант Кирило Буданов. Указом Президента України від 8 лютого 2024 року № 57/2024 присвоєно звання Герой України з врученням ордена “Золота Зірка” – за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові. Станом на 15 лютого 2024 року за результатами опитування Буданову довіряють 66% (в грудні цей показник становив 60%) і не довіряють 19% (в грудні було 20%). Це один з найвищих рейтингів довіри до публічних осіб у країні, на момент опитування кращі показники мав лише Головнокомандувач Залужний (94%). Інтерв’ю з Будановим на ВВС News Україна у квітні 2024 року на ресурсі Youtube мало понад 1 млн переглядів. В медіа популярність і загадковість головного розвідника стабільно привертають увагу, а випадок зі спробою отруєння, внаслідок якого постраждала дружина Буданова, став приводом для особистих переживань більшості українців. Варто відмітити, що такою позитивною репутацією не володіють жоден з російських діячів для внутрішньої аудиторії, тобто, уявити ситуацію, коли росіяни переживають за фсбшника або іншого спецслужбовця — неможливо.

Головнокомандувачі

Безумовно, головним джерелом новин і безсумнівним авторитетом можна назвати Головнокомандувача. Головнокомандувач здійснює через Генеральний штаб Збройних Сил України безпосереднє військове керівництво ЗСУ. До дій на посаді належить, зокрема і розроблення та подання на затвердження Стратегічного замислу застосування 3бройних Сил України, інших складових сил оборони з відсічі збройній агресії та Стратегічного плану застосування 3бройних Сил України, інших складових сил оборони з відсічі збройній агресії.

У контексті протидії ІПсО можна відмітити такі заяви та акції головнокомандувачів України з часу повномасштабного вторгненн:

1. активізація бойового духу та морального стану українців за допомогою медіа. “Зупинили ворожу навалу і поховали міф про непереможність російської армії. А тепер ми повертаємо своє. Ніхто й ніщо не зупинить нас", — сказав Залужний”
2. всебічна підтримка волонтерів та донейтерського руху, особиста залученість до зборів та створення лотів.
3. спростування занепадницьких настроїв та фейків про готовність України втрачат території.
4. розвіювання міфів про надмірну і необгрунтовану мобілізацію.
5. розвіювання міфів про відсутність стратегічних планів на перемогу України.
6. актуалізація обговорення української історії і тисячолітнього державотворення.
7. акцент на миротворчих діях українців — захисників демократії і власної державності у своїх межах.
8. підкреслення і визнання ролі жінок у обороні України.
9. визнання Голокосту і визнання геноциду українців у поточній війні.
10. залучення до міжнародного оборонного формату “Рамштайн” та актуалізація міжнародної співпраці у всіх можливих проявах.
11. сприяння розвитку оборонної промисловості України і привернення уваги до власних досягнень і інновацій; представлення України як країни що стрімко розвивається в напрямку нових технологій і винаходів.

У переліку, наведеному вище, немає вказівок на персону Головнокомандувача, перелік укладений не в хронологічному порядку дій, що руйнували ті чи інші російські міфи. Головнокомандувач у даному випадку — це про посаду, а не персоналію.

Проте, персона Верховного Головнокомандувача була представлена постійно Президентом України Володимиром Зеленським. На протидію пропаганді найбільш відомими є його відеозвернення. щоденні з початку вторгнення. Зйомки у історично визначних місцях або відомих локаціях Києва унеможливлювали думку про втечу Президента з країни, і стали потужною підтримкою морального духу українців. Видання Forbes дослідило, що станом на 14.02.2023 (трохи менш ніж за рік повномасштабного вторгнення) Зеленський виступав публічно 563 рази. 370 разів президент звітував перед українцями у своїх вечірніх зверненнях, а на початку повномасштабного вторгнення й протягом дня. Ще 32 виступи в Україні президент зробив у рамках подій, свят і т.д.

Найбільш широко вживане слово президента – прикметник «наш». У своїх зверненнях до народу президент використав словосполучення «наш» + іменник понад 4400 разів. Для порівняння слово «Україна» та відповідний прикметник звучали 956 разів. Вислів «наша держава» звучав найчастіше серед словосполучень із «наш».

Також у топі слів для української аудиторії: «окупант» (831 раз), «день» (821), «життя» (589), «підтримка» (560).

Риторика президента змінювалась протягом війни. Якщо у лютому 2022-го у топі були слова: ворог, столиця, громадянин, вторгнення, захист. То вже за рік пріоритет змістився: захист, день, підтримка, партнер, тиждень, дія. Більш детально еволюцію промов Зеленського ви можете побачити на інфографіці.  

Збірник промов Зеленського “Місяць війни. Хроніка подій. Промови та звернення Президента України“, що вийшов у листопаді 2022 року, надалі був доповнений і зараз входить в набір видання “Дванадцять місяців війни”.

Дипломатична робота

На міжнародному рівні зразкову протидію ІПсО виконує Сергій Кислиця — постійний представник України в ООН. На противагу російському представнику, Кислиця на засіданнях наводить аргументи та надає докази російським злочинам, протидіє дезінформації, виступає захисником оборонців України, таких як “Азов” та захисникам Бахмута і інших військовополонених, привертає увагу до викрадених дітей та полонених-кримчан, наголошує на загрозі ядерній безпеці зі сторони Росії тощо. Неодноразово виступи Кислиці містили цитати російської пропаганди або російських псевдокультурних діячів, що унеможливлює применшення ролі росіян у війні та викриває підтримку росіянами своїх воєнних злочинів.